Поступ як світоглядна максима: європейська подорож 1870—1873 рр. в інтелектуальній біографії М. Драгоманова
Шевченко | |
| Поступ як світоглядна максима: європейська подорож 1870—1873 рр. в інтелектуальній біографії М. ДрагомановаProgress as a worldview maxim: the European journey of 1870—1873 in the intellectual biography of M. Drahomanov / Анастасія Шевченко; Олексій Ясь // Український історичний журнал № 4 (583) С.141-164(2025) | |
| Анотація: Мета — висвітлити та проаналізувати наукові, політичні, культурні, соціальні впливи, обставини й перебіг мандрівної історії М. Драгоманова у світлі його становлення як інтелектуала. Методологія дослідження спирається на поєднання аналітичних, компаративних і типологічних стратегій із репрезентацією М. Драгоманова як історика, громадського діяча та політичного мислителя. Розвідка побудована як сполучення і заразом нюансування кількох ракурсів і площин інтелектуальної біографії науковця. Висвітлюються основні колізії його мандрівки 1870—1873 рр., аналізується концепція поступу М. Драгоманова та його візія реформування / модернізації Російської імперії. Розглядаються його зацікавлення місцевими самоврядуваннями і провінційними літературами у Франції, Німеччині, Італії, Австро-Угорщині. Показано, що концепція поступу М. Драгоманова постала в дусі культурних патернів позитивізму, зокрема ідей пізньопросвітницького раціоналізму, космополітизму й гуманізму. Наукова новизна. З’ясовано, що візія М. Драгоманова щодо реформування Російської імперії спиралася на його концепцію поступу як соціальної, культурної та політичної еволюції. Ця візія передбачала політичну лібералізацію, державну децентралізацію, організацію місцевого самоврядування, справедливого судочинства, народної освіти за найкращими європейськими взірцями. Висновки. Мандрівна історія М. Драгоманова причинилась як до важливих світоглядних та інтелектуальних зрушень, так й усвідомлення можливого повороту його життєвого сценарію — політичної еміграції з Російської імперії. Відзначено, що політична концептуалізація М. Драгоманова акумулювала різні візії, зокрема О. Герцена, П.-Ж. Прудона, А. де Токвіля, Е. де Лабуле та ін. Обстоюється думка, що саме європейські рефлексії науковця спричинилися до формування його ідеалу державного устрою, котрому якнайкраще відповідала модель швейцарського федералізму, меншою мірою — конституційні системи Британської імперії та США. The aim is to highlight and analyse the scholarly, political, cultural, and social influences, circumstances, and course of M. Drahomanov’s travels in light of his formation as an intellectual. The research methodology is based on a combination of analytical, comparative, and typological strategies with a representation of M. Drahomanov as a historian, public figure, and political thinker. The study is constructed as both a combination and a nuanced interweaving of several angles and dimensions of M. Drahomanov’s intellectual biography. The main conflicts of his journey in 1870—1873 are explored. The concept of progress in M. Drahomanov’s thought and his vision of reforming / modernising the Russian Empire are analysed. His interest in local self-governance and provincial literatures in France, Germany, Italy, and Austria-Hungary is examined. It is shown that M. Drahomanov’s concept of progress emerged in the spirit of cultural patterns of positivism, particularly the ideas of late-Enlightenment rationalism, cosmopolitanism, and humanism. Scholarly novelty. It is established that M. Drahomanov’s vision of reforming the Russian Empire was based on his concept of progress as a social, cultural, and political evolution. This vision entailed political liberalisation, state decentralisation, the organisation of local self-government, fair judiciary, and public education based on the best European models. Conclusions. M. Drahomanov’s journey led to important worldview and intellectual shifts, as well as an awareness of a potential turn in his life path — political emigration from the Russian Empire. It is noted that M. Drahomanov’s political conceptualisation accumulated various visions, including those of A. Herzen, P.-J. Proudhon, A. de Tocqueville, É. de Laboulaye, and others. It is argued that M. Drahomanov’s European reflections contributed significantly to the formation of his ideal of state structure, best embodied by the model of Swiss federalism, and to a lesser extent by the constitutional systems of the British Empire and the USA. |